Догори

22

січ. 2015

Опубліковано в Українська призма

Українська призма. Між стратегічним партнерством і безпекою. Вересень 2013

За час своєї незалежності Україна подолала значний шлях у напрямку визнання її ролі як суверенної держави та регіонального лідера в регіоні Східної Європи. За цей час було апробовано низку зовнішньополітичних інструментів, які були спрямовані назабезпечення поставлених цілей та підтримання належного рівня національної безпеки держави. Одним з інструментів, який, на жаль, допоки не знайшов чіткої концептуалізації в зовнішній політиці України є стратегічне партнерство. Для стратегічності у двосторонніх відносинах притаманна опора на спільну реалізацію національних інтересів держав в одній або декількох важливих сферах на довгострокових взаємови гідних позиціях. Свого часу на рівні окремих декларацій та заяв Україна визнала стратегічність відносин з близько 20 державами світу серед яких були, наприклад, А ргентина, Болгарія, Фінляндія.

Звичайно, що велика кількість задекларованих стратегічних відносин зменшувала ефективність даного інструменту та не дозволяла досягти необхідних задач у політичному діалозі, економічній кооперації та військовій співпраці. Зміна геополітичного розкладу сил, зміщення акцентів у розгортанні конфліктів з глобального на регіональний рівень, актуалізація нових загроз транснаціонального характеру зумовлює необхідність перегляду Україною основ по будови відносин з країнами регіону Східної Європи, Чорноморського басейну та не в останню чергу зіл світовими лідерами.

Наразі відносини з Росією, Китаєм та Сполученими Штатами А мерики носять стратегічний характер. На регіональному рівні Польща та Туреччина представляють важливе стратегічне значення для України. Німеччина як впливовий гравець на рівні ЄС також відіграє все більш помітну роль, яка не зводиться до слідування у фарватері зовнішньої політики Євросоюзу віносно України. На перше місце у побудові стратегічних відносин виходить питання посилення міжнародних гарантій міжнародної безпеки України, суверенітету та територіальної цілісності. Зрозуміло, що безпекові справи не можуть опиратися лише на декларації та рамкові угоди. Необхідне визначення головних напрямів взаємодії, засобів та шляхів, які спрямовані на досягнення спільних цілей, а також усунення чинників, які можуть потенційно ставити під загрозу форму побудови відносин між країнами.

Саме цьому аспекту приділили увагу в своїх роботах українські експерти, досліджуючи поточний стан відносин України з Китаєм, Німеччиною, Польщею, Росією, США та Туреччиною. Була проведена ревізія сучасних рамок та механізмів співпраці, надано конкретні напрямки щодо їх оптимізації та фокусування на питаннях безпекового характеру.

Обраний формат аналітичних робіт (policy paper) передбачає орієнтацію на вироблення практичних рекомендацій, які можуть бути використані відповідними суб’єктами прийняття рішень в Україні для формування більш якісної зовнішньої політики у сфері безпеки та підтримання стратегічних відносин з вибраними державами.

This is the HTML version of Українська призма. Між стратегічним партнерством і безпекою. Вересень 2013 Page 1
To view this content in Flash, you must have version 8 or greater and Javascript must be enabled. To download the last Flash player click here

Зміна геополітичного розкладу сил, зміщення акцентів у розгортанні конфліктівз глобального на регіональний рівень, актуалізація нових загрозтранснаціонального характеру зумовлює необхідність перегляду Україною основпобудови відносин з країнами регіону Східної Європи, Чорноморського басейнута не в останню чергу зі світовими лідерами. Наразі відносини з Росією, Китаєм та Сполученими Штатами Америки носять стратегічний характер. На регіональному рівні Польща та Туреччина представля-ють важливе стратегічне значення для України. Німеччина як впливовий гравець на рівні ЄС також відіграє все більш помітну роль, яка не зводиться до слідування у фарватері зовнішньої політики Євросоюзу відносно України. Подальший розвиток стратегічних відносин має зосереджуватись на трьох «китах»: активізація та посилення політичного і безпекового діалогу, подальша розбудова та оптимізація торгово-економічного та інвестиційного співробітництва, а також кооперація в енергетичній сфері. Зважаючи на позаблоковий статус України, стратегічні відносини надають можливість для формування нових інструментів співпраці з країнами-партнерами у військовій та безпековій сферах. Тому Київ має приділяти особливу увагу багатостороннім інтеграційним ініціативам оборонно-го та безпекового характеру.