Догори

Вмій бути добрим до інших не тільки коли тобі добре, але і коли погано - саме це і показує твою людяність. Добро, щира людяність та своєчасна допомога, це головне що відрізняє партнерів народу України!

Тупичівська громада була окупована ворогом у перші дні війни з російськими агресорами, на долю більше чотирех тисяч мешканців громади випало багато горя та страждань.

В нелегкий час, коли все більше людей потребує турботи та матеріальної допомоги, стає важко знайти людей, які здатні сприймати чужі проблеми, як свої, і як чудово, що такі люди все-таки є.

Колектив ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» завдяки Лісогору Іллі та Сафроновій Наталії зміг надати гуманітарну допомогу у вигляді продуктових наборів для 400 родин Любецької ТГ.

У лютому 2021 року Кабмін скасував ряд позитивних правил розподілу коштів на соціально-економічний розвиток регіонів. Зокрема, одним з таких рішень було скасування пропорційного розподілу коштів між регіонами відповідно до кількості населення. Тож, Чернігівщина опинилася серед областей, які отримали найменше грошей – усього 40 млн грн, що складає 2,4% від усієї субвенції та 41 грн на одного мешканця.

У середині грудня шосту річницю від дня заснування відзначає Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети», координаторкою якого є Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України». Напередодні річниці ми зустрілися з координатором Партнерства, головою Одеського облКВУ Анатолієм Бойком, аби розпитати його про основні етапи становлення та найбільші проєкти, які вже встигли реалізувати члени Партнерства.

Істина народжується в діалозі! Так вирішили у Помічнянській ОТГ, де з 21 серпня запустили серію інформаційних відео задля поширення практик прозорого бюджетоутворення. Приємно, що громада вирішали започаткувати цей проєкт у результаті співпраці з експерткою Громадського партнерства "За прозорі місцеві бюджети!" Наталією Висіканець.

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень розпочав реалізацію ініціативи «Цифрові трансформації в Україні: чи відповідають вітчизняні інституційні умови зовнішнім викликам та європейському порядку денному?» в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейською Комісією. 

Метою ініціативи є розробка дорожньої карти (шляхів) вдосконалення системи роботи українських владних інституцій для розвитку цифрового потенціалу України відповідно до європейських тенденцій.

Ініціатива реалізується протягом серпня–жовтня 2020 року та передбачає взаємодію з центральними органами виконавчої влади, дотичними до прийняття рішень у сфері цифрового розвитку України, науковою спільнотою, зацікавленою в цифровому розвитку України та бізнес-структурами, зацікавленими в законодавчих змінах, що сприятимуть їх проникненню до європейського цифрового ринку.

За результатами дослідження планується розробити аналітичний документ з наступними основними змістовними елементами:

  1. Аналіз ситуації у сфері надання телекомунікаційних послуг та відповідної інфраструктури
  2. Аналіз ринку електронних довірчих послуг та сфери безпеки в цифровій економіці
  3. Аналіз стану сфери електронної торгівлі
  4. Аналіз сфери цифрових навичок
  5. Дослідження сфери інформаційно-комунікаційних технологій, інновацій та Startup-екосистем
  6. Аналіз системи електронного здоров’я

Дослідження спрямоване на аналіз ситуації, що склалася та розробку рекомендацій для здійснення подальших кроків, необхідних для налагодження системи роботи українських органів влади для інтеграції України до європейської цифрової спільноти. 

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) - унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства - Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП - це позапартійна доброчесна неурядова організація.

До Вашої уваги декілька відео спеціально підготовлених в рамках ініціативи Просування реформ в регіони Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Європейської правди за сприяння European Union in UkraineДо Вашої уваги декілька відео спеціально підготовлених в рамках ініціативи Просування реформ в регіони Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Європейської правди за сприяння European Union in Ukraine:

 

ТОВ Добродія фудз

«Ми вирішили стати не просто аграрною компанією, а й виробляти продукцію із високою доданою вартістю…та пропонувати здорові, корисні продукти, вирощені на нашій землі», - Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group.

 

ТОВ Десналенд

На хвилі торговельної лібералізації підприємство «Десналенд», що на Сумщині, обрало курс на експорт цілющих харчових продуктів з традиційних українських культур – льону та коноплі.

 

ТОВ Агрофірма Поле

"Значно легше конкурувати з органічною продукцією на міжнародних ринках”, - Іван Томенко, директор ТОВ Агрофірма «Поле».

Про найкращі практики підтримки регіональної підтримки малого та середнього бізнесу, що використовуються в Україні, країнах Східного партнерства та ЄС йшлось під час пілотного заходу у Чернігові в рамках проекту «Розробка стратегій підтримки МСП та їх вплив на регіональні малі та середні підприємства»Про найкращі практики підтримки регіональної підтримки малого та середнього бізнесу, що використовуються в Україні, країнах Східного партнерства та ЄС йшлось під час пілотного заходу у Чернігові в рамках проекту «Розробка стратегій підтримки МСП та їх вплив на регіональні малі та середні підприємства»Учасники отримали інформацію про гранти та проекти, донорів та державні програми підтримки малих та середніх підприємств на регіональному та місцевому рівні. Особлива увага приділялась ініціативам, що сприяють залученню місцевих органів влади і посилюють у майбутньому їхню співпрацю з місцевими МСП. Учасникам були презентовані інституції та структури, що сприяють економічному розвитку: пілотна мережа центрів підтримки підприємництва та роль ЦНАПів у створенні умов для підприємницької діяльності. Надана інформація щодо механізмів вирішення проблем у галузі, зокрема про діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі, яке реалізує стратегію МСП. Обговорено реалізацію державної політики підтримки розвитку малого та середнього підприємництва в Чернігівській області. Партнери проекту - бізнес-організації отримали знання та навички для кращого обслуговування МСП. Також приділено увагу ініціативам, які заохочують участь традиційно менш ділових верств суспільства, таких як жінки, в економічній діяльності, тому закладають ґендерну практику для бізнесу. Регіональні малі та середні підприємства та підприємницькі організації отримали знання для вирішення викликів відкритого ринку, який виник після підписання ГВЗВТ, що у підсумку сприятиме регіональному економічному розвитку.Нові ідеї та інструменти слугуватимуть основою для майбутніх заходів, які сприятимуть розвитку регіональних малих та середніх підприємств та бізнес-організацій.

21

Проект «Розробка стратегій підтримки МСП та його вплив на регіональні малі та середні підприємства» отримує підтримку через схему ре-грантингу Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (FSTP) та фінансується Європейським Союзом як частина його підтримки громадянському суспільству в регіоні. Цей матеріал був підготовлений за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю виключно партнерів, що виконують проекти, і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.

Безымянный 1

Громадянська мережа ОПОРА оголошує відбір учасників на сертифіковану програму «Школа громадського омбудсмена із захисту виборчих прав», яка підготує кандидатів на посади регіональних омбудсменів з виборчих прав, які працюватимуть 24 місяці (протягом грудня 2018 – грудня 2020 рр.). Діяльність  регіональних омбудсменів із захисту виборчих прав припадатиме на виборчі кампанії загальнодержавних виборів 2019 року, місцевих виборів 2020 року та міжвиборчий період.

До участі запрошуються громадяни України, які є професіоналами середньої ланки та, як правило, мають принаймні п'ять років професійного досвіду в галузі правозахисту та/або виборів, працюють аналітиками, експертами, радниками, адвокатами, фахівцями неурядових організацій або в приватній сфері, зацікавлені в процесах трансформації держави, реформі правоохоронних органів та судів, справедливих виборах, додержанні прав людини і мали відповідний практичний досвід.

Не можуть брати участь у програмі особи, які працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування, мають представницький мандат, є представниками політичних партій та окремих кандидатів, а також особи, засуджені за вчинення важких, особливо важких, корупційних та виборчих злочинів.

Першим кроком для участі у конкурсі на програму є заповнення до 15 червня 2018 року електронної форми, яка включатиме мотиваційне есе на тему «Найбільші проблеми виборчого процесу в Україні. Як їх подолати» та резюме кандидата.  Комісія оцінюватиме результати анкетування та відбере кандидатів для проходження 2-го етапу конкурсу в формі співбесіди.

До 15 липня 2018 року члени відбіркової комісії через публічний конкурс відбиратимуть кандидатів у регіональні омбудсмени відповідно до чітких критеріїв вмотивованості, політичної незаангажованості та професійних якостей. 
У результаті буде відібрано до 50 учасників для навчання. Після відбору кандидати навчатимуться на спеціально розроблених профільних курсах на базі Українського католицького університету.

25 кандидатів, які найуспішніше складуть оцінювання, після проходження навчання будуть  з січня 2019 року інституціолізовані в громадських омбудсменів у кожному з 24 регіонів України та місті Києві. 
Інші кандидати, що успішно завершили навчання та отримали сертифікат, створюватимуть резервний список.

Таким чином, позапартійні, неполітичні, компетентні та мотиваційні експерти працюватимуть у кожному з 24 регіонів України та у Києві. Вони забезпечуватимуть постійний моніторинг та аналіз кримінальних справ, відкритих на основі виборчих злочинів, і постійно стежитимуть за кожною резонансною або важливою справою, сприяти її юридичному розслідуванню. Очікується, що омбудсмени стануть лідерами думок, а зв'язок між виборцями, кандидатами, правоохоронними органами та представниками прав людини допоможе запобігти або врегулювати виборчі конфлікти.

Дізнатись детальніше про мандат регіонального омбудсмена та заповнити електронну форму можна за посиланням.

Безымянный

В жодному з обласних центрів України процес прийняття бюджету на 2018 рік не був організований на відповідному рівні та мав різні за своєю вагомістю недоліки. Найкритичнішою ситуація виявилась в Запоріжжі, Черкасах та Харкові.

До таких висновків дійшли експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!”, які провели моніторинг процесу прийняття місцевих бюджетів на 2018 рік у 27 містах України, включаючи усі обласні центри та м. Київ.

1budget

Так, в Запоріжжі були порушені терміни оприлюднення проекту бюджету на 2018 рік, не було публічного анонсування й не оприлюднено стенограм або аудіо- чи відеозаписів засідань профільних депутатських комісій й сесій міських рад, на яких розглядався та затверджувався проект бюджету й не було проведено громадських обговорень міських кошторисів на 2018 рік з городянами.

2budget

В Черкасах на додачу до таких самих недоліків ще й порушено терміни прийняття бюджету. Відповідна сесія міської ради відбулась тільки 29 січня 2018 року.

Але, мабуть, найгірша ситуація склалась в Харкові, де, всупереч чітким вимогам законодавства, взагалі не був оприлюднений проект бюджету на сайті міської ради, немає в публічному доступі й підтверджень того, що він обговорювався на засіданні профільної депутатської комісії, харківська міська влада не вважає за потрібне проводити громадські “бюджетні” слухання та харків’яни традиційно обмежені в доступі на засідання сесії, де приймався бюджет.

Отже, згідно з результатами моніторингу, бюджетний процес на місцевому рівні має цілу низку недоліків: не оприлюднення проектів рішення про бюджет чи недотримання термінів та повноти оприлюднення, недотримання термінів затвердження бюджету, передбачених законодавством, обмеження доступу громадян на сесії місцевих рад та небажання органів влади проводити консультації з громадянами щодо проектів бюджетів.

3budget

Щодо інших висновків. Попри незалежність прийняття місцевих бюджетів від державного, та зазначений чіткий термін в ст. 77 Бюджетного кодексу, станом на 25 грудня, Хмельницький та Черкаси все ще не мали прийнятих бюджетів на 2018 рік, при чому в Хмельницькому, здається, це стандартна ситуація, адже бюджет-2017 в цьому місті також був прийнятий із запізненням.

4budget

Попри чітку вимогу чинного законодавства, що кваліфікує рішення про бюджет як нормативно-правовий акт та поширення на нього норми про оприлюднення за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття, цієї норми дотрималися лише 13 міст. В Києві, Вінниці, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Краматорську, Луцьку, Львові, Полтаві, Рівному, Сєвєродонецьку, Тернополі, Чернігові міські ради оприлюднили проект рішення менш як за 20 днів. Взагалі не був оприлюднений проект бюджету у Харкові.

5budget

В рамках дослідження оцінювалося також повнота оприлюднення проекту рішення про бюджет. Аналіз всіх оприлюднених місцевих бюджетів показав існування питань до дотримання вимог статті 76 Бюджетного кодексу. У 12 проаналізованих бюджетах виявлена відсутність одного або декількох документів із зазначеного нижче переліку:
• пояснювальна записка;
• пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету відповідної місцевої ради);
• прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України;
• перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;
• інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді.

Дещо покращилась, у порівнянні з тогорічним моніторингом ситуація з доступом до стенограм або аудіо/відеозаписів сесійних засідань, на яких розглядались та затверджувались міські бюджети. Якщо минулого року далеко не в усіх містах цю інформацію можна було отримати навіть за запитом, то зараз тільки в 6 містах (Вінниця, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Тернопіль, Харків та Черкаси) цю інформацію не публікують на сайті.

6budget

Показово, що можливість вільної участі громадян у сесії місцевої ради є у 23 містах, що були охоплені моніторингом. І лише у Дніпрі, Одесі та Харкові відсутня можливість безперешкодного доступу громадян до участі у пленарних засіданнях.

Найгірша ситуація зафіксована в частині проведення органами влади консультацій із громадянами (“бюджетних слухань”) щодо проекту рішення про бюджет після його оприлюднення, що є важливою практикою залучення громадян до підготовки головного фінансового документа. Так в 17 містах такі консультації з громадянами взагалі не проводились: Київ, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кропивницький, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Ужгород, Харків, Черкаси, Чернігів, Здолбунів, Ізмаїл.

7budget

Ще гіршою є ситуація із заходами, які б мали забезпечити довіру до результатів консультацій та дієвий зворотній зв'язок із громадянами, які взяли участь у консультаціях щодо проекту бюджету. На жаль, результати моніторингу доводять, що навіть якщо орган влади провів консультації з громадянами, то доля наданих громадянами пропозицій здебільшого є невідомою.

Так, лише в 5 містах (Краматорськ, Суми, Тернопіль, Херсон та Чернівці) було оприлюднено звіти про результати проведення консультацій із громадянами щодо проекту рішення про бюджет. Ще в 5 містах (Вінниці, Луцьку, Сєвєродонецьку та Хмельницькому, Здолбунові) були проведені в тому чи іншому форматі консультації, але не оприлюднено звітів за їх підсумками.

8budget

Безперечно, така практика не може сприяти формуванню довіри до консультацій з боку громадян, які можуть вважати, що їх участю просто маніпулюють для легітимації рішення. Зрештою це підриває бажання громадян надалі брати участь у подібних консультаціях.

Протягом найближчих місяців експерти Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” проведуть повну оцінку рівня прозорості всіх стадій бюджетного процесу в усіх обласних центрах та сформують на її основі Індекс прозорості місцевих бюджетів, який буде представлено восени цього року. Також, за результатами оцінки, для всіх міських рад будуть підготовлені та передані рекомендації з підвищення рівня прозорості бюджетного процесу.

Результати моніторингу процесу прийняття місцевих бюджетів на 2016 та 2017 роки.

Прес-служба Громадського партнерства “За прозорі місцеві бюджети!”

Моніторинг проведено експертами Громадського Партнерства “За прозорі місцеві бюджети!” за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” та Проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Уряду Канади, та Європейського Союзу з використанням Методології оцінки прозорості місцевих бюджетів, яка створена Фондом Східна Європа спільно з Громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» в партнерстві з Асоціацією міст України в рамках ініціативи «Публічні бюджети від А до Я: Інформування, активізація та залучення громадянського суспільства» за підтримки Європейського Союзу.

Точка зору, відображена у цьому прес-релізі, є винятковою відповідальністю авторів і може не хбігатися з точкою зору Міжнародного Фонду “Відродження”, Фонду Східна Європа, Проекту ПРОМІС, Федерації канадських муніципалітетів, Уряду Канади та Європейського Союзу.